ЖИТОМИРСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА
та
ЖИТОМИРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ С. П. КОРОЛЬОВА
запрошують 23 лютого 2024 року о 12:00 на відкриття виставки
МИ – БАСТІОН ГЕРОЇВ І БОРЦІВ
Реконструкція однострою українського воїнства у світлописі і графічному мистецтві
Куратор виставки – Світлана Віділіна
Ми не обирали війну для своєї творчості, але ми прийняли бій.
Українці – справжній народ-військо. Перемога – наша карма.
Війна нагадує нам про цінність найдорожчого в світі – людського життя. Це наша битва за усе своє рідне. Українці – самобутня нація, що сягає корінням у сиву давнину. Своє унікальне бачення світу наші предки переносили у звичаєвість і орнаментику, символи і вірування у формування духовних цінностей.
Одним із важливих надбань українського народу є історія створення військової традиції. Образ воїна посів достойне місце і мав глибоке пошанування в українських народних традиціях. Однострій став частиною матеріальної культури. Військовий одяг українців – це синтез національних мистецьких традицій і європейських здобутків. Український військовий костюм – це невід’ємна складова та синтетичний феномен культури в системі декоративно-ужиткового мистецтва. Однострій українського воїна поєднує в собі художньо-конструктивні компоненти, пошуки гармонійної цілісності та національну виразність. Однострій відрізняє українського вояка від інших, своїм виглядом доводить власний смак і питому культуру українського народу у поєднанні з простотою і практичністю. Із часом український народний одяг трансформується у військовий, частини одягу символічно перегукуються з обладунками. Невдовзі стрій уніфікується та змінюється до гармонійного з навколишнім середовищем камуфляжного кольору. Військовий однострій не є чимось сталим, він постійно розвивається відповідно до світових тенденцій і потреб часу. Рівень художньої наповненості та дизайну одностроїв різних військових формувань у різні історичні епохи в комплексі визначає образ українського військовослужбовця.
Створювати нове, сучасні твори мистецтва неможливо без знання минулого, історичного. Але на жаль, час неминуче знищує тогочасні артефакти, подекуди залишаючи замальовки, фото чи описи. Батальний жанр образотворчого мистецтва відображає військові дії, походи і життя армії та пов’язані з цим події. В українському мистецтві сцени визвольної боротьби увічнені в роботах багатьох художників. Здатність багаторазового тиражування відбитку приваблює художників, споріднюючи мистецтво фотографії і графічне мистецтво.
Георгій і Сергій Якутовичі, Василь Лопата, Ніл Хасевич, Анатолій Базилевич, Опанас Сластіон, Олександр Данченко – українські художники-графіки, які створювали своєрідний візуальний національний літопис. Життя народу, боротьба за національне визволення, героїчність вояків надихали їх, а художнє осмислення історичного ґрунту, створення портретів історичних діячів стало для них справою усього життя. Митці мають глибоко індивідуальний почерк, їх твори виконані в різних стилях і техніках, але їх поєднує досконале володіння історичним фактажем загалом і глибокі історичні знання про військові звичаї, обладунки, зброю й однострій зокрема, а також здатність художньої інтерпретації, епічність, народні мотиви.
У романтичній традиції козак – це український герой, універсальний воїн, а сьогодні його образ часто відіграє роль символу державності. Ілюстрації Анатолія Базилевича до травестійно-бурлескної поеми Івана Котляревського «Енеїда» швидко стали органічною частиною українського візуального міфу про часи козаччини і міцно закріпилися в каноні популярних образів кінця ХХ століття.
Українські Січові Стрільці – Усуси – це перший український добровольчий легіон, відібраний за національною ознакою, який увійшов в історію як творець низки культурних феноменів. Саме вони вплинули на створення військового словника, термінології, фольклору, пісні й музики. За якийсь час їм вдалося отримати офіційний дозвіл внести зміни до військового однострою. Відтак до сьогодні одним із символів УСС залишається головний убір із V-подібним розрізом спереду – «мазепинка». Він наслідує гетьманські шапки, зображені на старовинних портретах. Зараз подібне кепі є елементом уніформи Збройних сил України.
Матеріальна культура загалом і однострій зокрема осмислювалася й інтерпретувалася майстрами української графіки в ілюстраціях. Георгій Якутович працював фактично тільки над українською тематикою. Графіка Сергія Якутовича коливається між легким присмаком бароко, стилізаторським модерном й узагальненою традицією «фантасмагорійної» ілюстрації. Сергій Якутович у своїй творчості розробив багато графічних форм героїзму, які не були обмежені ані хронологією, ані географією, ані концепцією. Гетьман Іван Мазепа став просто однією з головних фігур його творчості. Художники створювали безліч ілюстрацій із точною реконструкцією військового одягу. Саме книга залишила тексти та зображення в єдиному цілісному сприйнятті авторського задуму письменника. Давньоруська література зберегла густо ілюстровані зразки текстів, які дають змогу уявити національний одяг і однострій минувшини.
Минуле належить історії, майбутнє – це таємниця. Війна стала життям людства і, отже, тема війни на довгі роки буде основною темою мистецтва. Очевидно, цивілізація розповсюджується через війни з варварами.
Ми, Українці – сильна нація. Ми – бастіон героїв і борців. Усі наші жертви матимуть сенс. CARTHAGO DELENDA EST
Ми виживемо, вистоїмо і здобудемо перемогу, щоб засівати теплом і миром душі, щоб передати обереги пам’яті прийдешнім поколінням.
Експозиція знаходиться у приміщенні Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка за адресою: вул. Івана Франка, 16, 2 поверх