До дня народження Лесі Українки ми зібрали найкращі вислови геніальної української поетеси про слово, мову, цінності, патріотизм і любов.
- Слово – то мудрості промінь, слово – то думка людська.
- Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
- Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.
- Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.
- Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій.
- Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.
- Немає честі нападати ззаду.
- Сором – хилитися і долі коритися.
- Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
- Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти.
- Крила знов на волі виростають у соколів приборканих.
- Права без обов’язків – то сваволя. Ніхто не має більшої любові, як той, що душу поклада за друзів.
- Чия сила, того й воля. На чиєму возі їдеш, того й пісню співаєш.
- Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид.
- У нас велика біда, що багато людей думають, що досить говорити по-українськи, щоб мати право на назву патріота, робітника на рідній ниві, чоловіка з певними переконаннями… Така легкість репутації приманює многих.
- Сором мовчки гинути й страждати, як маєм у руках хоч заржавілий меч.
- Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, поки спогад ще не згине.
- До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,І пісня від серця поллється.
- Потрібно цінувати те, що маєш, а на те, про що мрієш.
- Краса – змагання до досконалості.
- Мене любов ненависті навчила.
- Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. А справжній – тільки смерть.
- Як може бути, щоб тіла ходили вкупі, але душі двома шляхами й врозтіч?
- Кохання – як вода: плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Де пал – воно кипить, а стріне холод – стає, мов камінь.
- Хто визволиться сам, той буде вільний, хто визволить кого, в неволю візьме.
- Той тільки вільний від громадських пут, кого громада кине геть від себе.
- Вода боронить від огню живого, згорілу ж хату дарма поливати.
- Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар.
- Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті.
- Щоб не плакать, я сміялась.
Використано дизайн Назара Дубіва